Творчий проект "Виготовлення вишитого рушника"

Творчий проект  «Виготовлення вишитого рушника»

Мета  проекту:   познайомитися з історією вишитих рушників; переконати учнів, що вишитий

                              рушник,  виконаний власноруч,  стане  особливо  цінною річчю,  адже  він

                              виконаний  в  індивідуальній,  неповторній  манері  і  яскраво   відображатиме 

                              особистість  свого  творця;  формувати  навички захисту проекту;   виховувати

                              відповідальність, старанність, працьовитість, викликати інтерес до відродження   

                              національної культури.

Основні завдання проекту:

Ø  зібрати інформацію про вишитий рушник;

Ø  познайомитися з особливостями видів вишитих рушників та їх кольоровою гамою;

Ø  вишити рушник і з'ясувати його призначення в майбутньому;

Ø  провести розрахунки матеріальний витрат на виготовлення вишитого рушника;

Ø  підвести підсумки творчого проекту,зробити висновки.

Виконавці проекту: учениці 11 класу

Термін виконання: 30 год

І. Організаційно-підготовчий проект

Роботу над проектом ми розпочали зі збору інформації про рушник.

     Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушнику – то висока ознака гостинності українського народу. Підносили хліб зі словами: «На світлому, як доля, рушникові дозвольте Вам піднести хліб і сіль».

     Рушник – символ, яким завжди опредметнювалося найсвященіше, найдорожче, найсокровенніше – любов до рідної землі, до свого народу. Для сучасної людини рушник став чимось екзотичним. Але в давні часи все було зовсім не так – рушник був постійним супутником людини. Він  вузьким довгим шляхом слався від самого народження малюка до його хрестин, потім займав почесне місце на весіллі, на сімейних святах і, нарешті, супроводжував людину у невідомий потойбічний світ. І цей довгий шлях називався життя. Але не лише в особливі моменти рушник був поряд з людиною. Він слугував оберегом, прикрашав ікони,зустрічав гостей хлібом-сіллю, проводжав у далеку дорогу синів материнським благословенням, а довгими зимовими вечорами збирав балакучих дівчат навколо свічки за роботою. Саме тому кожний українець знає, що рушник – то не забавка, а наслідок кропіткої тяжкої роботи, а щоб вишити його, треба мати неабиякий хист.

Символіка рушників

     В традиційній слав'янській вишивці важливе символічне значення мав колір. На багатьох рушниках переважає  червоний колір. Саме він у народному уявленні уособлював життя, сонце, продовження роду, здоров'я. Слово «красное» у слов'ян мало значення «красиве», «прекрасне»: красна дівчина, красне сонечко, весна-красна.

     Дуже часто на рушниках вишивають орнамент у вигляді ромбів та зірочок. Це старовинні сільськогосподарські символи, які означають засіяне поле, сонце, передають ідею родючості та захисту від всякого зла.

Види рушників

    Весільні рушники. Весілля увінчує поєднання двох людських доль. Це пам'ятне свято, урочистий обряд для нової сім'ї. ще задовго до весілля дівчина з матір'ю починають готувати посаг, або придане: вишиті подушки, перину, ліжник, килими, ковдри, покривала, скатертини, більше десятка вишитих або тканих рушників. Дівчина повинна власноручно вишити нареченому сорочку, в якій він піде до шлюбу, та дві невеличкі хустинки,які молодий триматиме в руках, коли, взявшись за них, світилки поведуть його до шлюбу. За кількістю вишитих рушників та за красою узорів оцінювалась працьовитість і смак дівчини, її здібності до домашнього ремесла.

   Рушник на стіні. Не було, здається жодної оселі в Україні, котру вони б не прикрашали. Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей. Рушник був обличчям оселі. Гарно оздоблений рушник висів біля порога  в кожній сільській хаті, ним витирали руки і посуд, накривали діжу з тістом, спечені паляниці, з ним ходили доїти корову. Із рушником ушановували появу немовляти, одружували молодих, проводжали людину в останню дорогу, вшановували близьких, рідних.

    У різних районах України рушник називається по-різному, залежно від його призначення. Наприклад, рушник для витирання рук і обличчя – утирачем, для посуду, столу й лави – стирачем,для пов'язування сватів – плечовим. Гордістю кожної родини були рушники для образів, або покутники. Та, мабуть, особливо любовно вишивали дівчата довгими зимовими вечорами сватальні рушники, які сватам треба буде потім подавати.

    Використовували рушники і при зведенні житла. Ними піднімали сволоки (потім ті рушники дарували майстрам). Не обходилося без рушників і в хліборобських обрядах. У перший день огляду озимини ( на Юрія) йшли в поле гуртом або цілим родом. Попереду – батько з хлібом-сіллю на рушнику, мати несла в кошику різне частування. На зеленому полі стелили рушник, викладали на ньому їжу, пригощали. Так робили і в перший день оранки, сівби і жнив.

    Рушники для дівчаток називалися «росяночками». На таких рушниках вишивали стежкою цвіт яблуні та вишні, нижче – ромашки й незабудки, а між ними – дрібненькі листочки барвінку і вишеньки. Рушники для хлопчиків називалися «грай ликами». На них теж стежкою посередині вишивали чорнобривці, збоку – волошки і синій барвінок, а між ними – листячко дуба. Ще вишивали листя любистку й вусики хмелю.

 Технічне завдання.

1.1.Призначення проектного виробу.

    Мистецтво вишивки існує і нині… Народні майстри створюють традиційні вишиті вироби. Вишивка в наші дні – це жива творчість. Рушник у нашому побуті живе і сьогодні. Його використовують на весіллі, під час проводів хлопчиків до армії,зустрічають дорогих гостей. Добре було б, якби повернулася прадавня традиція – вишивати рушники.

     Для українських вишитих рушників характерні спільні ознаки, проте кожен регіон має свої відмінності, як за формою, так і способом виготовлення, оздоблення, кольоровою гамою. Для Галичини, Буковини та Закарпаття властиві яскраві, барвисті відтінки. Для  Слобожанщини – рослинні орнаменти червоного, чорного та синього кольорів.

При вишиванні рушника потрібно дотриматися таких умов:

ü  Підібрати тканину;

ü  Підібрати нитки та оздоблювальні м матеріали, які відповідали б призначенню вишитого рушника;

ü  Підібрати узор для вишивання рушника;

ü  Вибрати техніку вишивки для виготовлення виробу;

ü  Розмістити узор згідно задуманої тематичної композиції;

ü  Під час вишивання дотримуватися гармонійного поєднання кольорів.

1.2.Вимоги до конструкції:

v  Виходячи з призначення вишитого рушника, який проектується, виріб має бути не складним у виготовленні, а у його вишивці використати елементи народних традицій.

1.3.Вимоги до вишивки:

v  Орнаментальні мотиви узору рушника мають добре сприйматися на великій відстані. Для вишивки використовуємо техніку вишивки «хрест»;

v  Вишивка не повинна заважати практичному призначенню рушника і в той же час має прикрашати виріб;

v  Деталі, з яких складається орнамент, повинні відповідати основній темі;

v  Уважно слідкувати, щоб у процесі вишивання швом «хрестик», усі верхні лицьового боку вишивки перетинали нижні в одному напрямі.

1.4.Вимоги до матеріалів:

v  Вимоги визначаються призначенням даного виробу. Тканина повинна легко прасуватися, зручна у вишивці. Нитки для вишивання не повинні линяти.

                2.   Технічна пропозиція

      Опрацювавши різні інформаційні джерела, ми підібрали декілька узорів для вишивання рушника. Але вибрали один з узорів та внесли певні зміни до даного узору.

             ІІ. Технологічний етап

     Вишивку рушника можна зробити на канві, бо ми обрали рахункову техніку, а для неї потрібна тканина з полотняним переплетенням (або тканина «вишиванка»).

Вишити ширину вибраного узору рушника, бічні зрізи підрубити. Після завершення вишивки, рушник потрібно обережно випрати у теплій воді та випрасувати.

            ІІІ. Заключний етап

Розрахунок собівартості та ціни виробу:

Розрахунки матеріальних витрат на вишитий рушник

Назва	Кількість матеріалів	Ціна (грн.)	Усього (грн.)
Канва	0,5 м	25.00	12.50
Нитки червоні «Муліне»	30 мотків	0.50	15.00
Нитки чорні «Муліне»	10 мотків	0.50	5.00
Голка	1 шт.	0.50	0.50
Всього			38.50

                                                       

Розрахунок на оплату праці:

На вишивку рушника затрачено    30 годин.

Примітка: 1 день – 2 робочі години, тарифна ставка –

Р_оп - загальна кількість днів * тарифну ставку = 30  год  х       грн.=

Податки складають -% від Р_оп: :     Р_оп х податки =

До матеріальних витрат входить витрата електроенергії, але ми не беремо до ваги електроенергію, так як вишивали в денний час.

Загальна собівартість вишитого рушника становить:

В И С Н О В О К

    Загальні витрати на виготовлення вишитого рушника становлять

Вартість такого рушника в магазині (на ринкові)  від 100 грн., отже, наш проект є економічно вигідним. Водночас виготовлений рушник відповідає нашому задуму і не поступається якістю та естетичним виглядом подібним до магазинних виробів. Вважаємо, що мета проекту досягнена.

Рушник, на якому благословляють молодих

Рушник, на якому благословляють молодих, є основним. Цей рушник є найдовшим і найбагатшим від інших. Його вишиванню приділяли особливу увагу, адже він ставав оберегом майбутньої родини.

Дерево життя на весільному рушнику

На Київщині дівчата мали вишивати весільний рушник особисто, нікому не показуючи його в процесі. Адже рушник - це особлива святиня, тож від зайвого ока роботу оберігали.

Є і така традиція - весільний рушник вишиває мати для своєї дитини, хрещена мати. Вважаю, слід виходити з традицій своєї родини, і якщо хтось з жінок близьких і рідних вишиє рушник дівчині, то хай так і буде. Тож якщо є кому вишивати, не лишатися ж без рушника нареченій, яка не вправляється з голкою.

Але якщо маєте бажання і хист, беріться до роботи і вишивайте весільного рушника, а ми вам у цьому допоможемо.

Перш ніж узятися за вишивання, дівчина має помолитися і вимити руки, тобто повністю очистити себе від негативної енергії.

Починати рукоділля найкраще зранку в четвер. Цей день є жіночим і вважається енергетичною вершиною тижня.

У жодному разі під час роботи не можна думати про погане, сваритися чи лаятися. В подружнє життя потрібно нести лише світлі та радісні думки.

Для вишивання краще брати лляну тканину. Можна використовувати і спеціальне домоткане полотно для рушників, що є у продажу. Але зверніть увагу: воно має ширину всього 37 сантиметрів.

Весільний рушник має бути не вузьким (від 45 сантиметрів) та досить довгим на довге подружнє життя. Традиційно їх довжина сягає від трьох до п'яти метрів!

Важливо те, що рушник треба вишивати на цільному полотні і в жодному разі його не можна робити з двох зшитих частин, оскільки сім'я має бути єдиним цілим, а життєва дорога не повинна бути порізаною.

Для вишивання використовують одну голку і нею виконують весь рушник. Вважається поганою прикметою згубити чи зламати голку під час роботи.

Традиційно вишивають нитками червоного та чорного кольорів. Замість чорного можна використати синю барву. Якщо ви помічали, на бабусиних рушниках цей вицвівший колір виглядає майже блакитним. Позитивним змістом наділені й монохромні червоні рушники.

Найкраще зберігають енергетику шовкові нитки та вовняні. Гірше, але теж підходить для вишивання, бавовняна заполоч (відома нині як муліне).

Зовсім не придатним для вишивки за енергетичним змістом виявилось синтетичне волокно, наприклад, акрил.

Вишивати весільного рушника потрібно охайно, не можна робити вузликів з виворітного боку, довгих протягувань нитки чи перехресних протягувань.

Вважається, що лицьова сторона для людей, а виворітна - для Бога. Перша відображає те, що ми робимо, а друга - те, що ми думаємо. Тож якщо виворіт неохайний, то й життя подружньої пари буде лише на показ.

Дрібні огріхи не випорюють, оскільки життя не можна прожити без помилок.

Рушник вишивають з двох сторін, залишаючи центр білим. Це, по-перше, символізує потік Божого благословення та чисте, світле життя, а по-друге, не можна ставати ногами на вишивку, особливо на райських птахів, якщо вони є на рушникові.

Нині існує близько двадцяти технік української вишивки. Тому хрестиком чи гладдю, затяганкою чи стебловими швами - вирішувати вам.

Сам візерунок треба продумати особливо ретельно, адже вишиваючи рушник - вишиваєш свою долю!

Тут можна піти декількома шляхами: вишивати геометричні та флористичні орнаменти із зашифрованою символікою, берегинею роду та оберегами обох молодят, чи вишити дерево життя із символами предків роду, птахами та оберегами сімейного благополуччя нового подружжя.

Символіка дуже різноманітна, а візерунків існує безліч. Вишивати необхідно лише той, який справді припав до душі: його символізм буде найглибшим.

Шитий рушник. м. Обух в, Київщина, початок ХХ століття

Комусь до вподоби більш плавні хвилясті лінії, а комусь зубчасті гострі мотиви, хтось полюбляє великі орнаменти і пишні квіти, а іншим до вподоби мілкі візерунки і дрібні квіточки - вишивайте те, що подобається.

Слід лише звернути увагу, що над вишитими символами, що зображують самих молодят, нічого не вишивають, щоб не перекрити потік їх небесного благословення.

Найкраще було б особисто створити малюнок майбутнього рушника. Та якщо у скрині зберігся рушник прабабусі, яка прожила довге щасливе подружнє життя, його можна було б взяти за зразок.

Першим вишивають правий кінець рушника. Це чоловіча сторона і вона має енергетичний заряд "плюс".

На цю сторону в майбутньому має стати наречений. Відповідно протилежний кінець рушника - жіночий, вишивається останнім і носить знак "мінус". На нього стає наречена.

Щоб не сплутати на яку сторону ставати, дівчата робили певні мітки на вишивці. Тобто обидві сторони рушника ніколи не були однакові, на них завжди можна було знайти декілька розбіжностей.

По закінченню вишивки готову роботу не прали, щоб зберегти енергетику рушника.

На весільний рушник в давнину ставали навколішки. Сьогодні традиції дещо змінились: сучасні молодята стають на рушник ногами, взуті...

Відроджуючи традиції, слід насамперед розуміти їх значення.

Ваш вишитий рушник - це особливе сакральне дійство, ваш власний внесок в майбутнє своєї сім'ї, оберіг вашого щасливого подружнього життя.

Погодимось з тим, що потрібно вкласти в цю справу любов та добрі думки, а останнє повинні зробити молодята - ставитись один до одного з повагою, любов'ю, терпінням, оберігати та бути по життю розумними та поблажливими.

Як бабусі кажуть, "дурня і вінець не вдерже", а не те що вишитий рушник.

P.S. При підготовці даного матеріалу автор не використала фотографії власного весільного рушника з причин - дивися вище.

Джерело - life.pravda.com.ua/travel/2009/07/7/